194. Казав Господь: "Свій мир вам залишаю
І ось іде вже світу цього князь.
Його нічого у Мені немає.
Я дуже скоро вже залишу вас"
І Він пішов, смерть смертю подолавши.
Святого Духа нам, з небес, послав.
Чи ж можем ми так сатані сказати:
Твого нічого у мені нема.
Сказати можем, але що почуєм
У відповідь від нього ми тоді?
Ось моя заздрість у тобі панує,
Або сварливість є моя в тобі.
Пожадливість очей, стягання скарбів.
А скільки ще невидимих гріхів
Із нашого життя ми не повимітали,
Щоб встояти могли в земній цій боротьбі.
Не встояти в двобої з сатаною,
Якщо немає звідки сили почерпнуть.
Якщо прийняв Христа холодною душею
То й сотні добрих діл нізащо не спасуть.
Якщо Святе Письмо - лише холодна буква,
Якщо воно тобі, крізь серце, не пройде.
Що говорив Господь уважно ти послухай:
Згори не народившись в царство не ввійдеш.
Я припаду до ніг Ісуса у проханні:
Залишити старе і грішне поможи.
Щодня все йду і йду до Тебе в покаянні,
Навчи як, без гріха, у світі цьому жить.
Щоб серце, до країв, наповнилось любов'ю,
Щоб в ньому Дух Святий завжди свободу мав.
Щоб жити так, як Ти, для Тебе і з Тобою,
Щоб сатана в мені нічого вже не мав.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дарби. Обозрение книги "Песни Песней" - Елена Кузнецова Это мысли Д.Н.Дарби. Когда прочитала его труд очень захотелось о нем рассказать, но проповедывать в собраниях сестрам, или пересказывать проповеди не приемлимо, поэтому появился стих. Это вполне прилично.
Поэзия : Материнское горе - Людмила Солма *) Примечание:
"Стихи со старой антресоли" и беда здесь чужая -
а боль человеческого сопереживания не отпускает:
потому как ничего нет более тяжкого и страшного на свете -
участи материнского горя - хоронить своих детей...
Поэзия : Стихи-молитвы: Хулу на Бога и людей не принимай ! - Лариса Попова Все мы проходим похожие уроки от Господа... Много лет назад я кричала к Богу о конфессиональных распрях, говорила с людьми о недостатках в церквях и конфессиях; моя душа и мой дух скорбели. Бог ответил мне этим стихом. Для меня это было откровением: Увидеть происходящее глазами ПОБЕДЫ.
Прости нам, Отче, грехи уст наших; и даруй говорить только слово силы Твоей, приносящее благодать слушающим. Во имя Отца и Сына и Святого Духа. Аминь.
