Понад усі турботи і печалі
До ТЕБЕ лину серцем і думками.
Мені важливо, що про мене скажеш,
Коли зненацька прийде День Господній,
Бо що земні образи і медалі,
Коли любов пульсує поміж нами…
Мені важливо, як мене ТИ зважиш?
І чи не буде плями на вісоні?
Молюся, щоб не жити глупотою,
Щоб всі слова, що чула на «уроці»,
Були моїм натхненням і любов’ю
Без фальші, лицемірства, пустоти.
Молюся, щоб ступати за ТОБОЮ,
Являючи ТЕБЕ на кожнім кроці!
Я каюсь! ТИ омий Своєю Кров’ю,
Щоб я була святою, як і ТИ!!!
Молюся, щоб мені підняти крила
Злетіти вгору, як орел злітає!
Над круговертю буднів і утоми
Ширяти в Небі, поспішать Додому…
Не маю сили? Лиш у НЬОГО сила!!!
На БОГА всю надію покладаю!
Нехай несуть мене ТВОЇ вітрила
У далечінь жадану й невідому.
Левицька Галина,
Україна
Вірші й прозу писала з дитинства. У вирі життя і турбот моя квітка зів'яла, засохла... В 2003 році я зустріла Ісуса. Я дякую Богові, що Він не раз провів мене долиною смертною і дав нове життя. Дух Святий дає мені натхнення любити, радіти, писати...
Вийшла з друку моя перша книжечка з дитячими християнськими оповіданнями. Українською мовою. Повнокольорова. Замовити можна за тел. 0972665447 Моя сторінка в фейсбуці:
https://www.facebook.com/profile.php?id=100001665337155
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Ой, чи не буде плями на вісоні
коли любов пульсує поміж нами?
пишу вірші, розплющені долоні
на дружбу мудру із самими небесами?
Ой, крила відрощу немов молитву
над круговертю буднів і утоми
вірш напишу я про свою серйозну битву
щоб не спроста і щоби знали хто ми!
Ой, далечінь жаданну й невідому
я досягну не дивлячись на втому
Про шо говрить зокрема вірш той?
Пісень багато українських починається на "Ой! Комментарий автора: І не важливо, Господи , мені, чи зрозуміє хто мене, чи ні... Бо ці слова між мною і ТОБОЮ!!!
Михайле, я Вас щиро благословляю і бажаю, щоб серце Ваше наповнилось любов'ю Бога.
Михаил
2010-10-16 11:06:15
чи може меньший благословляти більшого?
а про щирість, це Й о м у сам на сам... Комментарий автора: Це вже Ваш вибір: приймати благословіння чи ні... Мир Вам.
Поэзия : Я припадаю к родному плечу - Людмила Солма *) Примечание в пояснение:
В канун самых ярких и светлых праздников Нового года и Рождества,
наверное, все же не должно нам говорить о бедах и невзгодах... но, вчерашнее искреннее сопереживание сердечной боли очень славного человека... сложилось, вернее, излилось в это стихотворение и внезапно напомнило мне и то давнее при_давнее, но такое близкое по поэтической моей отзывчивости... "чужого горя не бывает"?! - конечно же не бывает! и это не пустые слова - если не очерствел душой... если не ослеп и не оглох - сердцем... и особенно, если очень и очень хорошо знаешь тех людей...
Одной из моих стихо/героинь уже давным-давно нет с нами...
Второй - нашей современнице, и еще молодой, красивой и умной, необычайно доброй и обаятельной, по-женски трепетно-нежной и сильной натуре... жить бы, да жить в любви и счастье - которое поверьте на слово, она действительно заслужила! но только счастье-то её... такое трудное... хоть и трепетно оберегаемое ею... по крохотным крупицам - среди болей её житейских невзгод... и не очень-то оно её жалует... постоянно испытывая на прочность и без того... израненно-надорванное... тяжкими испытаниями... хрупкое, сущностью её, великодушно-чистое сердце...
Женская доля?!
что же это такое...
и почему на этой земле нельзя быть просто счастливой?..
когда сама так щедра - на отдачу тепла и света,
как лучезарная звездочка, как ясное солнышко...
Милые женщины! счастья Вам и любви - во взаимности пониманий!!!
С наступающим Новым Годом!!!
Счастливого Вам Рождества!!!
Пусть судьба будет к Вам благосклонней
и не в далеком библейско-призрачном, заоблачностью - Раю...
а именно здесь - на Земле, обыденно-земное Ваше счастье... в мудрой доброте людского понимания и любви!!!
