Бог говорил к сердцам людей,
Не делайте себе кумиров,
Невидим Бог,но ощутим,
Пойми.Вот в этом Его сила.
Природа вся в Его руках,
Трепещет юною девицей,
Смотри,как все обьемлет страх,
Когда касается десницей.
Смотри,как гневается Бог,
Пылает небо.Смрад и копоть,
Он любит нас,хотя и строг,
Но мы "тельцам"готовы хлопать.
Сваяли с золота-кумир,
Блестит на солнце,но рогами,
Готов пронзить он целый мир,
И затоптать нас всех ногами.
В пустыне Бог сказал:"Я есмь".
Он Тот,чье имя Всемогущий,
Так не пора ль с тельца нам слезть,
Колени преклонить,Бог Сущий.
В раю с Адамом говорил,
Советовал,как строить Ною,
Завет с Аврамом заключил,
С безвидности Он жизнь устроил.
Прочитано 9181 раз. Голосов 2. Средняя оценка: 4,5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
"Так не пора с тельца нам слезть,
Колени преклонить,ОН Сущий",
ечатление создаётся, что речь идёт о тельце. Совершенствуйте своё дарование и не спешите выставлять.
фарш
2010-09-21 21:34:01
"С безвидности Он словом строил."
опять сочетание шипяще-глухих звуков и в начале строки, сама строчка вообще непонятная. Если прочитать вслух - напоминает Райкинское "Вкус списфисиский"
фарш
2010-09-21 21:36:18
"Природа вся в руках Его,
Стенает в рабстве все творенье",
по смыслу получается, что всё творенье стенает в рабстве оттого, что находится в Его руках.
фарш
2010-09-21 21:39:46
"Так не пора с тельца нам слезть",
это утвердительная форма, а не вопросительная, здесь просится частица "ль": Так не пора ЛЬ с тельца нам слезть,
Со знаками препинания у Вас вообще мрак. Ва же можете, так почему же... Комментарий автора: Спасибо,брат за детальный разбор.Учту твои замечания.
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
